|
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ПРОБЛЕМНА КОМІСІЯ "САНОЛОГІЯ ТА ВАЛЕОЛОГІЯ"
* : 01033, Україна, Київ, вул. Тарасівська, 6; ( -fax: (044) 235-42-09, E-mail: gen-ap@yandex.ru
" 17 " січня 2006 р. №2/06
У ПРЕЗИДІЮ АМН УКРАЇНИ Найбільший парадокс сучасної медицини полягає в тому, що, ставлячи своєю задачею досягнення здоров'я, вона переважно займається хворобою. Саме ця патоцентрична стратегія накладає глибокий відбиток на результативність діяльності всієї системи охорони здоров'я: в Україні постійно росте захворюваність і смертність, і навіть в розвинених країнах за прогнозами експертів ВООЗ смертність від неінфекційних захворювань за десятиріччя 2005-2015 збільшиться на 17%. Тим часом, існують підстави вважати, що сучасна цивілізація приводить до деградації (фізичної і психічної) біологічного вигляду Homo Sapiens. І саме ця обставина є причиною зростання захворюваності і смертності у всьому світі. У зв'язку з ситуацією, що створилася, концепція чинників ризику, скерована на попередження хронічних неінфекційних захворювань, безглузда: чим далі буде розвиватися медична наука, тим більше буде виявлятися ендогенних чинників ризику. (Наприклад, вже зараз виділено біля 400 чинників ризику розвитку ІХС). Тому що в основі їх формування і вияву лежить єдиний чинник: зниження ефективності самоорганізації живої системи (механізмів здоров'я). Цей же чинник лежить в основі широкого розповсюдження полісиндромних станів, коли в одного і того ж пацієнта кожний вузький фахівець діагностує "своє" захворювання. Стає очевидним: якого б рівня досконалості не досягали лікувально-діагностичні заходи, вирішити проблему досягнення здоров'я населення при верховенстві патоцентричної стратегії неможливо.
Єдиний вихід з ситуації, що створилася, бачиться в формуванні нового наукового напряму – валеології (науки про здоров'я) і її медичного розділу – санології.
В Україні за останні 20 років сформувалася наукова школа санології, сформульовані критерії санології як науки, понятійний апарат, її теоретико-методологічні основи. У основі стратегії санології – управління здоров'ям індивіда. Це спричинило необхідність характеристики керованого об'єкта (індивідуального здоров'я) по прямих показниках (а не методом від зворотного, як це практикується зараз), розробки комплексу керуючих дій і оцінки їх ефективності. Подібна стратегія – найбільш гуманний і економічний шлях розвитку охорони здоров'я.
Показано: чим вище рівень здоров'я, тим менше поширеність ендогенних чинників ризику і можливість розвитку захворювань. Описано декілька нових феноменів здоров'я, в тому числі – "безпечний рівень" здоров'я, що дає можливість реалізувати на науковій основі принципи первинної профілактики захворювань.
Україна володіє безперечним світовим пріоритетом в розвитку науки про здоров'я: ті феномени, які були описані нами 15-20 років тому, тільки тепер з'являються на сторінках наукових журналів США (див.: JAMA; 2005; 294, 2981-2988). Проте, санологія не має статусу наукової дисципліни, а дослідження проводяться лише силами співробітників єдиної в світі кафедри санології при КМАПО ім. П.Л.Шупіка. Мало того: наказом МЗ №333-2005 р. санологія взагалі виключена з переліку медичних спеціальностей.
Особливості методології санології, що розглядає людину як цілісну систему, що складається з трьох ієрархічних рівнів – фізичного, психічного і духовного – дозволили розробити концепцію Державної Програми „Протидія депопуляції в Україні". Однак вона до цього часу не запитана.
ПРОПОНУЮ:
- Заслухати на засіданні відповідного відділення АМН України результати досліджень Української школи медичної валеології (санології).
- Затвердити санологію як наукову спеціальність з метою розширення наукових досліджень в цій області превентивної медицини.
- При одному з НДІ АМНУ сформувати науковий підрозділ для рішення проблем індивідуального здоров'я людини.
Голова проблемної комісії проф. Г. Апанасенко
Тел.: 8-067-7749437, e-mail: gen-ap@yandex.ru
|
|